Викидень/завмерла вагітність. Як прийняти ситуацію і рухатись далі.
Непроста, травмуюча, шокова ситуація, про яку сьогодні піде мова, трапляється, на жаль, не так вже й рідко, що підкреслює її актуальність в сьогоденні.
Не буду зупинятись на причинах, чому так трапилось. Їх може бути велика кількість, як фізіологічних так і психологічних. Цій темі краще присвятити окрему статтю. Сьогодні доторкнемось до періоду, коли жінка, проживши біль втрати свого маляти, шукає спосіб зібрати себе воєдине, прийняти ситуацію і рухатись далі….
Якщо вагітність є очікуваною і бажаною, дізнавшись про неї, майбутня мама, звісно, в неймовірному передчутті фантазує про щасливе материнство, першу зустріч з дитиною, перші обійми. Новина про те, що вагітність припинилась, може зруйнувати не тільки образ майбутньої материнської ролі, але й сильно вдарити по самій жіночій ідентичності. Так, це не очікувано, боляче, незрозуміло («чому саме зі мною, за що, як бути далі?»)...
Зараз я хочу запропонувати один із способів як прийняти в собі цю біль, зрозуміти її і, трансформувавши в ресурс, рухатись далі. Психологія – наука про душу, тому мова піде саме про неї. Будь-яка душа, перед тим, як прийти на землю, уважно обирає собі батьків, саме тих, які допоможуть їй виконати своє наступне завдання. Зараз вона чітко знає, що їй потрібно прожити для свого подальшого розвитку. Якщо її чекає викидень або завмерла вагітність, вона знає про це і готова пережити цей етап, адже розуміє для чого їй потрібно здобути досвід такого короткого життя. Звісно вона вибере тих батьків, яким вистачить сил прожити такий досвід. Цей процес двосторонній, батькам теж необхідно було отримати подібний досвід щоб змінитись, щоб вирости духом і в майбутньому стати дійсно готовим до зустрічі і життя зі своєю дитиною.
Дуже важливо пам’ятати про наступне. Незважаючи на те, що ви цього разу не зустрілись з вашим малям, ви все одно були мамою. Ви допомогли цій душі піти далі в своєму розвитку. Ця ситуація однозначно змінила і вас. Зверніть увагу на ці зміни, спитайте себе:
« Якою я є тепер? Мені не вистачало цих якостей. Як я їх використаю для себе в майбутньому?..»
А тепер скажіть собі: «Я приймаю свої нові якості. Вони допоможуть мені стати кращою мамою. Я знаю, що душа, яка жила в мені, вдячна за час, проведений разом. Я також вдячна тобі за те, що обрала мене своєю мамою, нехай і на такий короткий час. Я вірю, що коли ти прийдеш до мене наступного разу, ми будемо готові зустрітись і прожити разом дивовижне життя. Я буду рости і готуватись до наступної зустрічі з тобою. Я люблю тебе. Я люблю себе і дякую собі за те, що вірю в себе. До зустрічі!»
Саме віра стане тим необхідним ресурсом для зустрічі з новою собою і руху вперед.
Я описала тільки один з способів як ресурсно для себе прожити такий етап свого життя. І щиро вірю в те, що для когось з читачів він стане саме тим, якого ви шукали.
А якщо прочитане не відгукнулось в серці, пам'ятайте: спосіб, який ви шукаєте точно є, просто він не в цій статті.
Бережіть себе!
